Відкриття подвійної спіралі ДНК

28 лютого 1953 року вчені Кембридзького університету, 25-річний бактеріолог Джеймс Вотсон та 37-річний фізик Френсіс Крік, під час обіду відчинили двері до пабу The Eagle зі словами: «Ми відкрили секрет життя!». Так вони оголосили про розкриття структури подвійної спіралі дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК), що визначило уявлення про те, як живі організми зберігають та передають спадкову інформацію.

Це відкриття стало можливим завдяки дослідженням англійського фізика Моріса Вілкінса та його помічниці Розалінди Франклін. Вони зробили рентгенівські дифракційні фотографії ДНК, які підтвердили правильність теоретичної моделі подвійної спіралі, розробленої Вотсоном і Кріком.

Вони опублікували свої висновки в журналі Nature, припустивши, що дві згорнуті нитки ДНК дозволяють робити ідентичні копії самого себе, створюючи зв’язок між поколіннями. За відкриття пристрою подвійної спіралі ДНК вченим у 1962 році було присуджено Нобелівську премію.