Алергія на лідокаїн

Алергія на лідокаїн — реакція відторгнення організмом компонентів препарату, який широко використовується в медицині як анестезія. Лідокаїн застосовується для місцевого знеболювання у стоматології, отоларингології, хірургії, гінекології, а також при ендоскопії.

Втім у багатьох пацієнтів спостерігається алергічна реакція на популярне знеболювальне. Причина в тому, що хімічний склад препарату досить складний і будь-який його компонент може викликати алергію.

Алергія виникає, коли в організм потрапляє речовина, яку він ідентифікує як ворожу. У відповідь імунна система починає посилено виробляти антитіла — гістаміни. Якщо їх стає занадто багато, вони самі завдають шкоди організму. З’являються симптоми алергії: почервоніння, свербіж, набряки м’яких тканин, слизових оболонок носа та горла, лущення шкіри, кропив’янка. У найважчих випадках — набряк Квінке та анафілактичний шок.

Як проявляється алергія на лідокаїн

Алергія на лідокаїн буває негайної та сповільненої дії.

Реакція негайної дії проявляється протягом однієї години після введення препарату.

Симптоми:

• набряк у місці уколу;
• кропив’янка (ураження ділянок шкіри у вигляді водянистих пухирів, що нагадує опік кропивою);
• бронхоспазм;
• порушення серцевого ритму;
• помутніння свідомості;
• анафілактичний шок (стрімка реакція організму на алерген, що закінчується летальним кінцем у 10–20% випадків).

Реакція уповільненої дії виникає у вигляді екземи та фіксованої еритеми (множинних чи поодиноких червоних висипань, схожих на «синці»).

Як часто буває алергія на лідокаїн

Точна статистика поширеності алергічних реакцій на лідокаїн не відома. Але фахівці сходяться на думці, що на знеболювальну речовину негативно реагують не більше 1% людей. Більшість хворобливих реакцій викликають додаткові складові препарату: епінефрин, антибіотики, сульфіти, парабени та ін. Також причиною алергії є передозування анестетика. Зазначається також, що на виникнення алергії впливає психогенний чинник, коли людина заздалегідь налаштовується на негативний ефект.

Як перевірити, чи є алергія на лідокаїн

Виявити алергію на лідокаїн досить просто. Особливо важливо провести дослідження, якщо людина вже мала випадки негативного імунного реагування на будь-які інші медичні препарати.

Для перевірки реакції на лідокаїн, лікар робить спеціальну пробу. На внутрішній бік передпліччя вводиться 0,1 мл препарату, або ж наноситься кілька подряпин, на які капають мізерну кількість анестетика. Якщо через 20–30 хвилин виникне почервоніння, свербіж, припухлість, — трапляється алергічна реакція. Слід застосовувати альтернативні способи знеболювання. Аналогічні маніпуляції проводять і з антибіотиком, який планується вводити разом з анестезією.

На жаль, за статистикою, у 5 випадках зі 100 алергія виникає зовсім несподівано. Реакція може відбутися незалежно від наявності чи відсутності проб.

Найбільш правдивим способом діагностики алергії на лідокаїн є ІФА — імуноферментний аналіз крові. ІФА дозволяє виявити та визначити кількість білків-імуноглобулінів у сироватці крові, які продукуються імунною системою при атаці зовнішніх подразників. Такий аналіз продемонструє точний рівень реакції організму на препарати з анестетиками, зокрема з лідокаїном.