Антибіотики при бронхіті

Антибіотик при бронхіті — це дієвий засіб для пригнічення бактеріальної інфекції та зняття запалення у бронхах. Водночас важливо пам’ятати, що вірусний бронхіт (коли збудником є вірус) не лікують антибіотиками, адже вони не діють на вірусну інфекцію. Тому доцільність призначення антибактеріального препарату має бути підтверджена клінічними даними та, за потреби, результатами аналізів.

Який антибіотик призначати при бронхіті чи пневмонії, визначає лише лікар. Категорично заборонено самостійно змінювати препарат, дозування або частоту прийому. Дуже важливо суворо дотримуватися призначеної схеми лікування: навіть якщо самопочуття покращилося, курс потрібно пройти повністю. Неповний прийом антибіотика може призвести до формування стійкості бактерій до препарату.

Безконтрольне застосування антибіотиків призводить до антибіотикорезистентності. Це означає, що мікроорганізми стають несприйнятливими до дії препаратів.

Антибіотики від бронхіту широкого спектра дії

Антибіотики широкого спектра дії відрізняються тим, що здатні діяти як на грамнегативні, так і на грампозитивні бактерії. Препарати цієї групи можуть випускатися у різних формах — у вигляді суспензії, таблеток або ін’єкцій. Їх доволі часто призначають при бронхіті, однак у кожному конкретному випадку рішення приймає лікар після збору анамнезу і, за потреби, призначення додаткових обстежень.

Серед найбільш поширених груп антибіотиків, які застосовують у лікуванні бронхіту та пневмонії, виділяють такі (класифікація за хімічним складом).

Група	Антибіотик при бронхіті — назви	Вплив	Особливості
Пеніциліни	біцилін, ампіцилін, карбеніцилін	препарати пригнічують зростання бактерій, а також їх розмноження шляхом порушення синтезу мембран клітин, а також порушують і правильний клітинний осмос	доволі часто препарати цієї групи комбінуються з клавулановою кислотою — це дозволяє уникнути резистентності
Цефалоспорини	цефтріаксон, цефіксім, цефазолін	швидко та ефективно знищують патогенну флору, при цьому вони чудово переносяться	частіше застосовуються у випадках, коли бронхіт викликаний пеніцилінстійкими збудниками, у них гарна переносимість та рідкісні випадки побічних ефектів
Макроліди	еритроміцин, спіраміцин, азитроміцин, макропен, сумамед	антибіотики при бронхіті та пневмонії, покликані пригнічувати зростання клітин і тим самим швидко покращити стан пацієнта	лікування бронхіту антибіотиками з цієї групи найчастіше зумовлене ще й їхньою низькою токсичністю, часто призначаються лікарями при гострому бронхіті
Тетрацикліни	хлорамфенікол, доксициклін	негативно впливають на синтез білків, чим знищують хвороботворні мікроби та бактерії	найчастіше від бронхіту антибіотик цієї групи виступає у ролі препарату другого ряду
Рифаміцини	рифаміцин, рифаміпіцин	антибіотики при пневмонії та бронхіті, які прямо впливають на синтез ДНК патогенних мікробів, бактерій, порушуючи його	викликають швидке звикання, часто призначаються у комплексі з іншими антибіотиками
Фторхінолони	офлоксацин, левофлоксацин	ушкоджують ДНК хвороботворних мікроорганізмів	частіше призначаються при загостреннях хронічного бронхіту

Крім перерахованих вище антибіотиків для лікування бронхіту, також застосовують і амінопеніциліни (абіклав, аугментин, амоксиклав). Ця група має відносно вузький спектр дії, проте є ефективною проти найпоширеніших збудників бронхітів. Водночас амінопеніциліни можуть частіше спричиняти алергічні реакції як у дітей, так і в дорослих, тому їх призначення потребує особливої обережності.

Антибіотики при бронхіті нового покоління (останнього) мають цілу низку переваг у порівнянні з попередніми представниками цієї групи. Зазвичай, такий препарат — ефективний антибіотик при бронхіті завдяки вираженній дії на патогенну мікрофлору.

Антибіотик від бронхіту — коли він потрібен і який застосовувати

Ланцюжок «бронхіт — лікування — антибіотики» працює не завжди. Якщо захворювання має вірусну природу, призначення антибіотиків є недоцільним. Проте за бактеріального бронхіту лікар обов’язково включить до терапії один із препаратів цієї групи.

Який найкращий антибіотик при бронхіті? Узагальненої відповіді не існує, адже вибір залежить від великої кількості чинників: причин захворювання, симптомів, віку пацієнта, супутніх хвороб, результатів аналізів та чутливості збудника до певного препарату.

Зазвичай антибіотик при бронхіті дитині або дорослому призначають у таких випадках:

• коли до вірусного захворювання (ГРВІ, ГРЗ) приєднується бактеріальна інфекція;
• якщо бронхіт переходить у хронічну форму;
• при частих рецидивах хронічного бронхіту;
• за симптомів, що свідчать про ускладнення або пневмонію.

Оскільки різні мікроорганізми по-різному реагують на препарати, лікар добирає оптимальний антибіотик при бронхіті та пневмонії індивідуально для кожного пацієнта. Згідно з останніми протоколами, призначення виглядають таким чином.

Збудник	Лікування
Аденовірус	підтримуюча терапія; протикашльові препарати — гвайфенезин та декстрометорфан; анальгетики — ацетамінофен чи нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)
Коронавірус	підтримуюча терапія; противірусні препарати — нірматрелвір / рітонавір (якщо форма хвороби легка або середньої важкості, всі додаткові варіанти лікування завжди розглядаються в кожній конкретній ситуації окремо)
Вірус гриппа	підтримуюча терапія; противірусна терапія — інгібітори нейрамінідази (наприклад, осельтамівір по 75 мг два рази на день впродовж 5 днів або інгаляційний занамівір по 2 інгаляції (5 мг/інгаляція) два рази на день впродовж 5 днів, загальна добова доза 20 мг)
Парагрипповірус	лише підтримуюча терапія
Респіраторно-синцитіальний вірус	лише підтримуюча терапія
Риновірус	лише підтримуюча терапія
Бордетелла коклюш	терапія першої лінії — макроліди (азитроміцин 500 мг у 1-й день та 250 мг з 2-го по 5-й дні); терапія другої лінії — триметоприм-сульфаметоксазол 800 мг 2 рази на день протягом 14 днів
Мікоплазма пневмонії	підтримуюча терапія; антибіотики призначаються в окремих випадках, включаючи й протидію розповсюдження спалахів серед пацієнтів зі слабким імунітетом, реципієнтам трансплантатів або осіб, що не пов’язані з респіраторними захворюваннями (азитроміцин 500 мг у 1-й день та 250 мг з 2-го по 5-й дні або ж доксициклін по 100 мг два рази на день протягом 5 днів)
Хламідії пневмонії	лише підтримуюча терапія

Якщо при бронхіті антибіотики підібрані правильно, покращення стану зазвичай настає вже на 3–4 день лікування. Важливими є всі складові терапії: форма препарату, тривалість курсу та точне дотримання призначених доз.

Навіть якщо симптоми зникають раніше, переривати лікування не можна. У протилежному випадку бактерії можуть виробити стійкість до препарату, і надалі доведеться застосовувати сильніші та потенційно більш токсичні антибіотики.

Які антибіотики при бронхіті призначають

У сучасній медичній практиці для терапії бактеріального бронхіту найчастіше використовують три основні групи антибіотиків:

• Пеніциліни та амінопеніциліни (амоксицилін, ампіцилін, а також інгібітор-захищені препарати: амоксицилін/клавуланат, ампіцилін/сульбактам) — ефективні проти стрептококів (у тому числі пневмокока), окремих стафілококів, гемофільної палички, мораксели катараліс. Часто викликають алергічні реакції у дітей та дорослих. Можуть порушувати мікрофлору кишківника, спричиняючи дисбіоз.
• Цефалоспорини 2-го та 3-го поколінь (цефалексин, цефаклор, цефуроксим аксетил) — схожі за спектром дії з пеніцилінами, добре працюють проти пневмококів та грамнегативних бактерій. Можуть викликати алергію та впливати на стан шлунково-кишкового тракту. Часто ці антибіотики при бронхіті застосовують у вигляді таблеток у дорослих.
• Макроліди 2-го та 3-го покоління (еритроміцин, спіраміцин, рокситроміцин, кларитроміцин, азитроміцин, джозаміцин) — ці антибіотики від бронхіту для дорослих та дітей добре працюють при атипових збудниках (мікоплазма, хламідія), а також при бактеріальному бронхіті. Еритроміцин застосовують рідше через необхідність частого прийому (4 рази на добу), часті побічні ефекти (нудота, біль у животі). Препарати новіших поколінь переносяться значно краще. Антибіотики при бронхіті для дітей випускають у зручних формах — суспензії, саше.

Найкращий антибіотик при бронхіті та пневмонії — це препарат, підібраний з урахуванням усіх індивідуальних особливостей пацієнта. Важливе значення мають вік, характер зараження (позалікарняний чи внутрішньолікарняний), клінічна картина, тяжкість перебігу, а також тип хвороби — гострий бронхіт чи загострення хронічного. У разі гострого бронхіту препаратами першої лінії найчастіше є амоксицилін або амоксицилін/клавуланат. Якщо ж протягом 48–72 годин не спостерігається покращення стану, лікар може замінити препарат на один із цефалоспоринів або макролідів.

Препарати можуть відрізнятися і за способом застосування:

• антибіотики при бронхіті в таблетках — найпоширеніший формат для дорослих пацієнтів;
• антибіотики для дітей у формі суспензії — дозволяють точно розрахувати дозу відповідно до маси тіла та полегшують прийом препарату;

ін’єкційні форми антибіотиків при бронхіті (уколи) — призначають при тяжкому перебігу хвороби, наявності обструкції або швидкому ризику ускладнень. Можуть застосовуватися як у дорослих, так і у дітей, зокрема немовлят, коли інші форми недоступні чи недостатньо ефективні.

Антибіотики при бронхіті у літніх людей — також частіше ін’єкції, оскільки імунна система таких пацієнтів ослаблена і є ризик ускладнень, а іноді й ризик для життя.

Антибіотики при бронхіті — 3 таблетки, 7 або 14 — усе це визначає виключно лікар. Важливо пам’ятати, що кожен препарат має свої протипоказання та можливі побічні ефекти. Лікар повинен надати необхідні роз’яснення щодо їх застосування, а також уся важлива інформація міститься в інструкції до лікарського засобу.

Самолікування може спричинити токсичне ураження органів і систем організму (зокрема печінки й нирок), а неконтрольований прийом антибіотиків — розвиток антибіотикорезистентності. У подальшому це потребуватиме призначення сильніших препаратів.

Особливо уважно слід підходити до лікування вагітних і жінок, які годують грудьми. Нині існує достатня кількість антибіотиків, сумісних із цими періодами життя. З обережністю їх призначають і пацієнтам із діагностованою нирковою чи печінковою недостатністю.

Залежно від перебігу захворювання антибактеріальні препарати при бронхіті можуть доповнюватися іншими лікарськими засобами:

• Муколітики — сприяють розрідженню та виведенню мокротиння.
• Бронходилятатори — знімають обструкцію, розслаблюючи гладку мускулатуру бронхів.
• Відхаркувальні препарати — покращують відходження мокротиння завдяки впливу на гастропульмональний рефлекс, що посилює бронхіальну перистальтику (позиви до кашлю).
• Глюкокортикоїди — зменшують набряк слизової і мають виражену протизапальну дію; часто застосовуються у вигляді інгаляцій (наприклад, при бронхіоліті).
• НПЗП (нестероїдні протизапальні препарати) — використовують для зниження температури та зменшення больового синдрому.

Схему лікування завжди складають індивідуально, з урахуванням анамнезу, перебігу хвороби та супутніх станів, зокрема хронічних або аутоімунних захворювань.

Антибіотик при обструктивному бронхіті

Найголовніше завдання при такому виді захворювання — полегшення дихання, адже пацієнтові важко дихати. Обструкція виникає внаслідок сильного набряку слизової оболонки бронхів, коли додатково накопичується значна кількість слизу, а самі бронхи спазмуються. У разі вираженого набряку може розвиватися удушення, тому такий стан потребує негайної медичної допомоги, а іноді — і госпіталізації.

Чи потрібні антибіотики при обструктивному бронхіті та які з них є найкращим вибором — визначає лише лікар. Водночас у схему лікування зазвичай входять не лише антибактеріальні засоби, а й препарати, що розріджують мокротиння, а також бронхолітики, які зменшують набряклість і спазми бронхів. Антибіотики показані лише у випадках, коли обструктивний бронхіт має бактеріальну природу, а не вірусну.

Антибіотик при хронічному бронхіті

Якщо у пацієнта хронічна форма бронхіту, надзвичайно важливо дотримуватися низки рекомендацій:

• відмовитися від паління;
• уникати шкідливих умов праці — зокрема роботи на хімічних виробництвах, у запилених або задимлених приміщеннях;
• впровадити регулярну фізичну активність, бажано на свіжому повітрі за сприятливої погоди;
• уникати переохолодження та перегрівання (під забороною — лазня та сауна).

Щодо питання, чи потрібні антибіотики при хронічному бронхіті, — у період загострення їх зазвичай призначають у поєднанні з іншими препаратами:

• спазмолітиками;
• бронхолітиками та/або муколітиками;
• кортикостероїдами.

У деяких випадках при хронічному перебігу захворювання може бути показана також оксигенотерапія — лікування із застосуванням кисню.

Бронхіт не минає після антибіотиків

Бронхіт може мати різну етіологію, тому антибактеріальні препарати не завжди ефективні. Наприклад, антибіотик при гострому бронхіті може не дати результату, якщо захворювання викликане вірусом, а не бактерією.

Ще однією причиною неефективності є антибіотикорезистентність — стан, коли бактерії продовжують розвиватися і розмножуватися, незважаючи на наявність антибіотика у схемі лікування. У таких випадках лікар зазвичай призначає інший препарат із групи антибіотиків, що підходить для конкретного збудника.

Одна з причин, чому бронхіт не минає, — неправильний діагноз. У такому разі може знадобитися додаткове обстеження — лікар призначить аналізи чи дослідження (наприклад, рентген).

Зазвичай кашель при бронхіті триває до двох тижнів, і в цей період важливо суворо дотримуватися рекомендацій лікаря. Якщо ж минуло понад три тижні, а кашель не зникає, це може свідчити про перехід захворювання у хронічну форму або розвиток ускладнень — у такому разі необхідно повторно звернутися до фахівця для уточнення діагнозу та корекції лікування.

Поширені питання