Обструктивний бронхіт

Обструктивний бронхіт — це запальне захворювання бронхів, яке характеризується звуженням їхнього просвіту внаслідок набряку, підвищення секреції мокротиння та спазму бронхів.

Виділяють дві основні форми цього захворювання — гостру та хронічну. Зазвичай першу частіше діагностують у дітей — немовлят, дошкільнят і молодших школярів. А от обструктивний бронхіт у дорослих і людей похилого віку частіше набуває хронічної форми.

Цей тип бронхіту найчастіше зустрічається у дітей від 0 до 5 років, що пов’язано з ще недостатнім розвитком бронхолегеневої системи.

Гострий обструктивний бронхіт

Зазвичай гострий обструктивний бронхіт розвивається у дітей перших трьох років життя. Хвороба починається раптово й може протікати по-різному, але майже завжди супроводжується ознаками інтоксикації та обструкції.

Основні симптоми:

• субфебрильна температура (37,1–38,0 °C); 
• висока температура (38,5–39,5 °C — частіше тоді, коли обструктивний бронхіт у дитини); 
• головний біль, слабкість; 
• диспепсичні розлади (біль у животі, порушення стулу); 
• кашель — сухий або вологий, нападоподібний, часто посилюється вночі; 
• задишка навіть у стані спокою. 

Зрозуміти, що таке обструктивний бронхіт, можна навіть за зовнішніми ознаками: є спектр симптомів, які можна побачити. Насамперед це специфічне розширення крил носа, участь у диханні м’язів шиї та черевного преса, втягування яремної ямки та підключичних ділянок.

Характерною ознакою обструкції є свистячі сухі хрипи, які чути навіть на відстані.

Фактори, що сприяють розвитку обструкції:

• активне та пасивне паління; 
• професійні ризики (контакт із кремнієм, кадмієм тощо); 
• проживання у районах із забрудненим повітрям; 
• дефіцит альфа-1-антитрипсину. 

Найчастішими збудниками вірусного обструктивного бронхіту є адено- та риновіруси, віруси грипу та парагрипу (3 типу), мікоплазми, хламідії та вірус герпесу.

Гострий обструктивний бронхіт у дітей або дорослих триває від 7 днів до 3 тижнів. Якщо епізоди повторюються більше трьох разів на рік, хворобу вважають рецидивуючою. Якщо повтори спостерігаються протягом двох років поспіль — встановлюється діагноз «хронічний обструктивний бронхіт».

Хронічний обструктивний бронхіт

Хронічний обструктивний бронхіт, лікування якого обов’язково має контролювати лікар, може бути спровокований:

• респіраторними інфекціями; 
• впливом шкідливих чинників середовища (забруднене повітря, переохолодження, перегрівання); 
• фізичним перевтомленням; 
• пневмотораксом, аритмією тощо. 

У пацієнтів із цукровим діабетом хронічний бронхіт з обструкцією може бути наслідком декомпенсації основного стану.

Додаткові симптоми:

• субфебрилітет, міалгія, втомлюваність, пітливість; 
• тривалий свистячий видих; 
• участь у диханні додаткових м’язів (плечового поясу, черевного преса); 
• набухання вен шиї та ключиць; 
• зміна форми нігтів («годинникові скельця»). 

При наростаючій гіпоксії (нестачі кисню) розвивається ціаноз — синюшність шкіри й слизових оболонок.

Можливі ускладнення хронічної форми обструктивного бронхіту: емфізема легень, «легеневе серце», амілоїдоз. Ці стани потребують госпіталізації та постійного нагляду лікаря.

Обструктивний бронхіт у дітей та дорослих — діагностика

Для встановлення діагнозу «обструктивний бронхіт» проводять:

• лабораторні дослідження — загальні аналізи крові та сечі, біохімію, імунограму, визначення газового складу крові та кислотно-основного стану (КОС); 
• рентгенографію — для виключення інших хвороб і виявлення змін бронхіального малюнка; 
• бронхоскопію — для оцінки стану слизової, забору мокротиння та проведення бронхоальвеолярного лаважу (введення нейтрального розчину у бронхи з подальшим його вилученням для аналізу); 
• бронхографію — при підозрі на бронхоектази (розширення ділянки або ділянок бронхів через руйнування м’язового та еластичного шарів тканин). 

Важливим етапом діагностики є дослідження функції зовнішнього дихання (спірометрія, пневмотахометрія, пікфлоуметрія), які дозволяють визначити ступінь обструкції, її зворотність і стадію захворювання.

Лікування обструктивного бронхіту

Як і чим лікувати обструктивний бронхіт у дітей і дорослих, визначає сімейний лікар, педіатр, терапевт або пульмонолог. Головна мета — відновлення бронхіальної прохідності та розрідження в’язкого мокротиння.

Рекомендується збільшити об’єм теплого пиття приблизно вдвічі від звичайної норми.

З препаратів при обструктивному бронхіті найчастіше призначають:

• жарознижувальні засоби при високій температурі; 
• бронхолітики й муколітики — для полегшення відходження мокротиння; 
• антибіотики — при приєднанні бактеріальної інфекції.

Додатково застосовують фітопрепарати (сиропи, настоянки) для покращення відхаркування. За своєчасного лікування гострий обструктивний бронхіт зазвичай минає за 7–10 днів.

Допоміжні методи терапії бронхіту з обструкцією:

• вібраційний і постуральний (дренажний) масаж при обструктивному бронхіті, який виконує фахівець, сприяє виведенню мокротиння; 
• теплі ножні або загальні ванни — за умови задовільного стану пацієнта.

Не варто орієнтуватися на поради «як я вилікував обструктивний бронхіт» від знайомих. Лікування завжди має бути індивідуальним і призначеним лікарем.

Поширені питання