Олександр Демидюк: «Регулярне відвідування ендокринолога може запобігти багатьом захворюванням»

Про проблеми в роботі державних медичних установ, про вплив залоз внутрішньої секреції на вагу і самопочуття людини, про те, як попередити небезпечні захворювання жінок в період менопаузи та багато іншого розповів заступник директора КНП «КМКЕЦ» з хірургічної допомоги, хірург-ендокринолог вищої категорії — Олександр Демидюк.

— Як працюється сьогодні лікарям, які проблеми найбільше хвилюють?

— Для нас дуже актуальним залишається питання медичної реформи та змін, які відбулися у зв’язку з цією реформою в роботі медицини. Мова про відносини державних медичних установ з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), яка згідно з медреформою, тепер нас фінансує. Зокрема, про передбачені НСЗУ тарифи, які не відповідають реальним витратам на надання медичних послуг… Це те, що турбує сьогодні абсолютно всіх лікарів!

Основне питання — тарифи за надання медичних послуг. За нормативами НСЗУ ціна, наприклад, хірургічного оперативного лікування в стаціонарі і терапевтичного лікування однакова. Такого бути не може.

Ще один приклад нереальності введених тарифів (вартості медичної послуги, яку держава оплачує державним медичним закладам через НСЗУ) — оперативне втручання в хірургічному стаціонарі. Наприклад, операції на щитовидній залозі. Загальновідомо, що всі операції мають свої особливості, наприклад, є операції, які виконуються 35–40 хвилин, а є такі операції, які тривають по 5 і більше годин. А ціна, передбачена за них НСЗУ, — одна і та ж. Хіба таке може бути?

Треба доопрацювати ці питання. Тарифи практично не змінювалися протягом вже близько 1,5 року. Ще рік тому я бачив телепередачу, де Борис Михайлович Тадуров говорив з цього приводу: ну як можна вилікувати інфаркт за 8 тис. грн, коли перша доба лікування пацієнта з інфарктом коштує набагато більше, враховуючи необхідність проведення коронарографії, стентування тощо.

Ще одне болюче питання — затримки зарплати на 1,5–2 місяці. На сьогоднішній день ми отримали зарплату за червень, а сьогодні — середина серпня 2021 року. І так у всіх. Розумію, що економічна ситуація в країні досить складна, що йде багато витрат на боротьбу з поширенням Соvid-19, але це потрібно вирішувати. У цій ситуації багато медиків звільняються, і це може бути загрозою існуванню державних медичних установ.

Бували випадки, коли у медичних сестер і санітарок, які живуть не в Києві, не було грошей, щоб доїхати на роботу. Так не повинно бути…

— Коли ми говоримо про ЗМІ, то там доноситься тільки позитивна інформація: що МОЗ активно проводить вакцинацію, що в рамках програми Велике будівництво будуть будувати обласні дитячі та дорослі лікарні в кожній області. А ситуація, про яку Ви розповідаєте, яка дуже важлива і не дає щодня працювати лікарям — вона не доноситься.

— Справа в тому, що МОЗ до цього не має ніякого відношення, тому що не впливає на НСЗУ. Ці питання стосуються виключно НСЗУ, яка розробила дані тарифи, затвердила і зобов’язала всі держустанови працювати за ними.

Про діяльність МОЗ я можу відгукнутися тільки позитивно. Наше профільне міністерство, наприклад, докладає багато зусиль у напрямку боротьби з коронавірусом, із забезпеченням вакцинами та процесом вакцинації. І тут треба вклонитися їм за ті зусилля, які вони докладають для цього. Адже зараз вакцини доступні у великій кількості, є вибір, були б охочі вакцинуватися.

— На Вашу думку, до кого треба звертатися, щоб це було по адресі, для вирішення проблеми?

— Є профільні асоціації, які повинні піднімати всі ці питання, але ситуація на сьогодні залишається незмінною. МОЗ, звичайно, не має відношення до всієї цієї ситуації, адже, згідно з медичною реформою, всіма фінансовими питаннями тепер займається НСЗУ.

Департамент охорони здоров’я м. Києва намагається підтримувати комунальні медичні заклади міста, забезпечуючи їх сучасною медичною апаратурою, проводячи оплату комунальних послуг. Але вони не мають фінансових можливостей, щоб допомагати медустановам з виплатами зарплати та вирішувати інші питання фінансового забезпечення. Це виключно прерогатива НСЗУ. Ці проблемні питання повинні вирішуватися на рівні Кабміну, і ми сподіваємося на позитивні зміни.

— Тепер повернемося до питань ендокринології. Дуже часто пацієнти ототожнюють ендокринну систему і візит до ендокринолога тільки з щитовидною залозою, але до залоз внутрішньої секреції відносяться багато інших. Розкажіть, будь ласка, про найпоширеніші види захворювань, пов’язані з неправильною роботою органів внутрішньої секреції?

— Захворювання щитоподібної залози — одна з найпоширеніших патологій ендокринної системи. На другому місці після захворювань щитоподібної залози серед ендокринної патології — цукровий діабет, який може бути двох типів. Перший тип — інсулінозалежний, пов’язаний з тим, що бета-клітини підшлункової залози не секретують інсулін. Діабет 2-го типу пов’язаний з порушенням вуглеводного обміну.

Діабет 2-го типу найбільш поширений, на нього припадає близько 90 % діабету. З одного боку, створюється враження, що це менш складне захворювання, ніж діабет 1-го типу. Але цей тип діабету, як показує статистика, має більшу частку інвалідизацій, ніж інсулінозалежний діабет.

Пацієнти, які приймають інсулін, більш дисципліновані: вони розуміють, що треба вчасно і систематично вимірювати рівень глюкози, вчасно колоти інсулін, суворо дотримуватися спеціальної дієти, систематично консультуватися з лікарями. А пацієнти з діабетом 2-го типу часто вважають, що це захворювання не є серйозним: нерегулярно приймають цукрознижуючі препарати, не ретельно контролюють рівень цукру в крові. Тобто, ставлення самої людини до цього захворювання трохи зневажливе.

Але діабет обох типів — це складне і дуже серйозне захворювання, адже воно впливає на кровопостачання всіх органів людини, пошкоджуючи судини невеликого діаметра, вражаючи найчастіше такі органи, як: нирки, сітківка, органи центральної нервової системи і судини нижніх кінцівок. При некомпенсації захворювання це призводить до інвалідизації людини і навіть смерті від наявних ускладнень.

Некомпенсований цукровий діабет є частою причиною важкого перебігу захворювання Соvid-19. Тому це питання має стати предметом окремої розмови з лікарями-діабетологами для того, щоб Ви могли донести проблематику діабету до широкої громадськості.

— Якщо ми говоримо про жінок у період після менопаузи, як впливає гормональний збій на загальне самопочуття і психоемоційний стан людини, яким чином можна правильно діагностувати і стабілізувати гормональний фон людини?

— Під час менопаузи у всіх жінок виникають ці зміни. Це певний фізіологічний стан, хтось переносить його без будь-яких втрат і відчуттів, а хтось має серйозні клінічні прояви. Однак цей стан абсолютно безпечний і легко може бути стабілізований, якщо звернутися за консультацією до лікаря. Наприклад, в нашому центрі (Київський міський клінічний ендокринологічний центр) є професійні гінекологи-ендокринологи, які знають, як провести необхідне обстеження і як компенсувати цю ситуацію. Все це медикаментозно компенсується майже без появи негативних відчуттів.

— На Вашу думку, як можна запобігти появі на даному етапі захворювань, пов’язаних з сильними коливаннями рівня гормонів, в тому числі такими, як міома і ендометріоз?

— Є проблема, яка пов’язана з ризиками для жінок в період менопаузи. Це процес, який несе не тільки емоційні переживання і відчуття, що зникають згодом, але й ряд захворювань і проблем, які можуть залишитися і після менопаузи. Наприклад, це остеопенія і остеопороз.

У всіх без винятку жінок під час менопаузи порушується обмін кальцію в організмі: кістки втрачають кальцій, стають більш ламкими, і це може призводити до патологічних переломів і, як наслідок, до важкої інвалідності.

Це дуже важлива проблема, якою також займається наш центр. Минулого року департамент охорони здоров’я КМДА придбав для нашого центру один з найсучасніших рентгенденситометрів, який дозволяє визначити щільність кісткової тканини і ступінь порушень кальцієвого обміну.

Якщо патологія виявлена на ранній стадії, тоді є дуже багато методів, щоб цю ситуацію виправити. Адже є препарати кальцію, вітамін Д і препарати, які допомагають кальцію «зайти» в кістки і там утримуватися. Тобто, якщо в період менопаузи вчасно звернутися до лікаря, можна попередити багато захворювань і стабілізувати ситуацію.

— Зараз з’явилася мода на вживання вітаміну Д у боротьбі з депресивними станами. Нерідко, прочитавши поради в інтернеті, сподіваючись, що це цілком безпечно, без попередніх аналізів люди починають вживати вітамін Д в дозі 5000 одиниць. Активізувалося вживання даного вітаміну і в зв’язку з проблематикою Соvid-19. Що Ви можете порадити з цього приводу?

— Діагностику дефіциту вітаміну Д можна легко провести в багатьох лабораторіях і призначити його профілактичний прийом. Що стосується прийому цього препарату у великих дозах в якості профілактики Сovid і в боротьбі з ним, то такі повідомлення зустрічаються, але наскільки це ефективно, точно ніхто не знає. Адже ми живемо разом з коронавірусом тільки 1,5 року.

Захоплюватися прийомом великих доз не варто, а для профілактики це дуже необхідний препарат, тому що саме вітамін Д регулює всмоктування кальцію і його обмін в організмі. У будь-якому випадку, у кожної людини є свої особливості і вихідні дані, так би мовити, тому консультація з лікарем — завжди найкращий варіант!

— Ми всі дуже боїмося онкологічних захворювань. Дайте, будь ласка, інформацію про те, які ризики онкозахворювань можна контролювати при системному відвідуванні лікаря-ендокринолога? На Вашу думку, як можна запобігти появі на даному етапі таких захворювань, пов’язаних з сильним коливанням рівня гормонів, як міома і ендометріоз?

— Перша порада — регулярне, хоча б раз на рік, відвідування лікаря-ендокринолога, і двічі на рік — гінеколога з проведенням необхідної діагностики. Наприклад, в нашому центрі є гінекологи-ендокринологи, які займаються саме профілактикою цих захворювань і мають можливості сучасного консервативного та інструментального лікування.

Коли жінка вступає в період менопаузи, вона повинна дуже уважно ставитися до свого здоров’я, контролювати рівень гормонів щитовидної залози, УЗД, рівень кальцію, вітаміну Д.

Коли ми говоримо про гінекологічні аспекти, то найважливіше — це профілактика онкологічних захворювань. Більш загрозливими, ніж ендометріоз або патологічний клімакс, є такі захворювання, як рак шийки і тіла матки. Тому обов’язково двічі на рік — огляд гінеколога з УЗД, проведення цитологічних досліджень та інших обстежень. Тут найголовніше — профілактика онкологічних захворювань, щоб запобігти непоправним наслідкам.

— А які види онкологічних захворювань пов’язані з роботою щитоподібної залози?

— Дефіцит гормонів щитоподібної залози та інші фактори впливають таким чином, що спочатку залоза компенсаторно збільшується в розмірах, а потім на цьому тлі можуть з’являтися пухлинні утворення і рак щитоподібної залози.

Захворювання на рак щитоподібної залози в Києві та Київській області в рази більше, ніж в середньому по Україні, як наслідок аварії на Чорнобильській АЕС. У групі ризику люди, яким на момент аварії було до 18 років. За час пандемії кількість хворих, які звертаються до ендокринологічних центрів, зменшилася, але істотно збільшилася кількість запущених випадків, в тому числі раку щитоподібної залози.

Щорічний огляд у ендокринолога, а при наявності захворювання — двічі на рік, може допомогти не тільки утримувати ситуацію під контролем, але і запобігти численним ускладненням.

Наприкінці ще раз хочу підкреслити, що люди повинні щорічно приходити на консультацію до лікаря-ендокринолога, здавати необхідні аналізи і робити УЗД щитоподібної залози та інші дослідження, якщо призначить лікар. Адже регулярне відвідування ендокринолога може допомогти не тільки вилікувати, але і запобігти багатьом захворюванням.

— Олександре Павловичу, в топі питань до ендокринолога — вплив роботи ендокринної системи на вагу людини. Якщо людина має надлишкову вагу, в яких випадках причиною може бути неправильна робота залоз внутрішньої секреції і щитовидної, зокрема? Як це правильно діагностувати і лікувати?

— Дійсно, ендокринна система має до цього відношення. Не у всіх випадках, але в окремих — так. Це може бути пов’язано зі зниженням обміну речовин, викликаним порушенням у роботі щитовидної залози, яка цей обмін регулює. І при зниженому обміні речовин, тобто коли утилізація, метаболізм продуктів харчування сповільнюється, знижується фізична активність людини, відбувається набір надмірної ваги і ожиріння.

— Яким чином можна точно виявити, що зайва вага пов’язана саме з неправильною роботою щитоподібної залози?

— Здати кров на гормони в будь-якій лабораторії. Це абсолютно доступно. Будь-який лікар, не тільки ендокринолог, але і сімейний лікар, може дати направлення на аналізи, щоб перевірити стан роботи щитоподібної залози.

Основною причиною збільшення маси тіла при порушеннях в роботі щитовидної залози може бути знижена функція щитовидної залози — гіпотиреоз. Коли виявляється це захворювання, потрібно звертатися до ендокринолога і проводити лікування. Все це досить легко діагностується і, як правило, ефективно лікується, в тому числі і за допомогою призначеної цілком безпечної гормонотерапії.

— Неправильний обмін речовин і зайва вага можуть бути наслідками також аутоімунного тиреоїдиту. Як правильно діагностувати це захворювання, які ризики воно несе і яке лікування потрібно пройти пацієнту для стабілізації роботи щитовидної залози?

— Дійсно, аутоімунний тиреоїдит є однією з основних причин виникнення гіпотиреозу. Це аутоімунне захворювання, коли в організмі людини виробляються антитіла проти певних речовин щитоподібної залози. Вони атакують щитоподібну залозу, викликаючи загибель її клітин. Як наслідок, може збільшуватися розмір щитоподібної залози, як компенсаторна функція. Далі може мати місце поява вузлів, в тому числі пухлинних утворень, нерідко — злоякісних пухлин.

Гіпотиреоз обумовлює зниження функцій всіх без винятку органів і систем, може розвиватися досить повільно і бути довго непомітним для людини. Наслідки можуть бути незворотними. Але найчастіше, якщо вчасно звернутися до лікарів-ендокринологів і почати лікування, в тому числі гормональне, то можна цю ситуацію повністю виправити в досить короткий період.

— Якщо людина з якихось причин не бажає приймати гормональну терапію, які наслідки для організму вона матиме при аутоімунному тиреоїдиті?

— Гормони щитоподібної залози призначаються для лікування гіпотиреозу та інших захворювань щитоподібної залози. Аутоімунний тиреоїдит і йододефіцит — основна причина гіпотиреозу.

Людина відмовляється пити гормони з двох причин. Перша — людині не пояснили необхідність і безпеку прийому гормональних препаратів (оскільки вони ніякого відношення не мають до тих гормонів, які змінюють зовнішність людини, наприклад, глюкокортикоїдів). Ці препарати абсолютно безпечно можна приймати роками і десятиліттями, не змінюючи високого рівня якості життя людини. 

Друга причина — коли є непереносимість гормону щитовидної залози, але це буває вкрай рідко. Якщо людина принципово відмовляється від гормонального лікування, то це вже справа і відповідальність перед своїм здоров’ям самої людини. Наслідки відмови від прийому гормонів — загострення хвороби.

— Чи можуть гіпотиреоз і аутоімунний тиреоїдит впливати на здатність жінки до зачаття і виношування дитини? За Вашими спостереженнями, в яких випадках проблеми в роботі щитовидної залози жінок можуть бути перешкодою на етапі вагітності?

— Це дуже важливе питання. Особливо коли мова йде про вагітних, тому що тут важливу роль відіграє йододефіцит у жінки, який теж може бути причиною вродженого гіпотиреозу. Йод — це мікроелемент, без якого вироблення гормонів щитоподібної залози неможливе. І при серйозному йододефіциті страждає здатність щитоподібної залози виробляти ці гормони, що також призводить, крім аутоімунного тиреоїдиту, до гіпотиреозу. 

Проблема йододефіциту актуальна для всього світу. Нею займається Всесвітня організація охорони здоров’я, ЮНЕСКО, при якій є навіть Комітет по боротьбі з йододефіцитом.

Є дослідження, проведені ЮНЕСКО, які демонструють зниження рівня IQ на 25–30 % в тих регіонах або країнах, де є йододефіцит. Це пов’язано з йододефіцитом і гіпотиреозом у вагітних жінок.

— Якщо жінка не знала про гіпотиреоз і завагітніла, які це може мати наслідки?

— Якщо під час вагітності жінка страждає на гіпотиреоз, дитина не народжується здоровою. Вроджений гіпотиреоз — це дуже складне і серйозне ускладнення у дитини, яке потім важко піддається лікуванню. 

Американські дослідники виявили, що при вродженому гіпотиреозі в п’ять разів частіше виникають будь-які вади розвитку дитини. А що стосується центральної нервової системи, то вона страждає першою, тому що гормони щитовидної залози, якщо їх не вистачає, впливають на її розвиток. Навіть якщо дитина народжується повноцінною фізично, то її інтелектуальні здібності істотно нижчі, ніж у дітей тих мам, у яких під час вагітності таких ситуацій не було.

— Чи можуть захворювання щитовидної залози негативно відбитися або стати перешкодою зачаттю дитини?

— Про процес зачаття сказати важко, але ми знаємо, що як підвищений рівень гормонів щитовидної залози (тиреотоксикоз), так і гіпотиреоз, можуть впливати на процес виношування.

— Що потрібно знати майбутній мамі на етапі підготовки і вагітності, з точки зору ендокринолога, щоб її дитина народилася не тільки фізично, але і розумово здоровою і повноцінною?

— Дуже важливо жінкам перед плануванням вагітності здати аналізи крові на гормони щитовидної залози і зробити УЗД. Навіть при виявленні патології це все досить легко може компенсуватися призначеним лікарем-ендокринологом лікуванням, без будь-яких негативних наслідків у майбутньому.

Але в чому реальна проблема? В Україні вагітні жінки стають на облік в жіночій консультації десь на 12 тижні вагітності, а це вже невчасно. Тому що вразливий період для розвитку дитини, за наявності у матері йододефіциту та гіпотиреозу, — це період від 7–8 до 12–14 тижнів вагітності.

Коли вагітна приходить до ендокринолога вже на 12-му тижні, важко регулювати існуючі порушення лікувальними заходами. Тому дуже важливо донести інформацію до жінок, які планують вагітність, що ще на етапі підготовки до вагітності жінкам в обов’язковому порядку потрібно провести перевірку роботи щитовидної залози.

Навіть на етапі планування вагітності лікарі рекомендують жінкам приймати препарати йоду, приблизно в дозі 100 мкг на добу, а під час вагітності — 200–250 мкг. У США, де є виражений йододефіцит, американські лікарі призначають дозування 250–300 і більше мкг йоду на добу на весь період вагітності та грудного вигодовування.

Це єдиний можливий спосіб не допустити розвитку вродженого гіпотиреозу у дитини. Коли дитина підростає і може приймати дитячі суміші для харчування, жінка може вже зменшити прийом йоду, тому що він міститься в дитячих сумішах.

Тому профілактика йододефіциту має дуже велике значення у вагітних.